Рано чи пізно в житті кожного юзера назріває «це питання». І мова не про бути чи не бути або одружуватися (виходити заміж) чи ні. Питання наступне: чи будемо ми безкінечно користуватися піратським софтом? Для людей бізнес яких пов'язаний з використанням ПК (а у кого він з ними не пов'язаний?) відповідь на це питання стала вже давно відомою. Хтось сам дійшов до висновку, що так продовжувати вічно не буде, а комусь «підказали» добрі люди які палко відстоюють права старини Білла на його «авторські» інтереси.

Яким чином у повній мірі використовувати наші компи обходячись без такої, всіма щиро критикованої і незважаючи на всю критику використовуваної продукції«Мелкософта»?

Крім того, як співається у відомій пісні совецького періоду «ничто не проходит безследно» і для нас вступ у СОТ також не минеться так просто, тисячам користувачів комп'ютерів доведеться або платити, або шукати безкоштовного.

Ми говоримо про абсолютно безкоштовний софт — маємо на увазі ... звичайно ж Лінукс. Всі щось колись трохи чули про нього. Отож і я вкотре зваживши всі «за» і «проти» вирішив, що краще раніше розпочати знайомство з продуктами створеними завдяки ентузіазму фінського студента по імені Лінукс Торвальдс та всіма прибічника того, що «софтина» мусить бути безкоштовною.

Отож, вкотре обговоривши все з Big Mazzy, вирішив встановити на свій комп операційну систему з загадковою назвою «UBUNTU» Це система з повністю відкритими кодами на базі ядра «Лінукс». Про мої перші враження, (враження людини яка пройшла шлях від ДОСу до «Вісти») злість і радість, матюкання і захоплення, писатиму по мірі мого просування з вивчення цього, поки що абсолютно незрозумілого «бунту».